Його документальний ролик про оборону Києва на The Guardian уже набрав 1,3 мільйона переглядів. Наш випускник Володимир Юрченко знімає відеоісторії захисників

Хлопець ділиться ними з іноземними журналістами та знімає ролики для різних військових структур. 

Хлопець показує звичайних людей, які ще вчора були водіями, вчителями, науковцями, а тепер взяли до рук зброю. Серед героїв відео є й відомі українці —  ведучий Роман Вінтонів (Майкл Щур), історик Вахтанг Кіпіані. 

“Це дуже іміджеве відео, в якому я показую думки, переживання, глибину наших захисників. Я хочу, щоб за кордоном знали про цю війну не лише через призму вибухів та жертв, а передусім бачили неосяжну віру людей у свободу,  їхню вмотивованість до боротьби, професійність нашої армії та тероборони. В коментарях під відео іноземці захоплюються нашим народом. Українці стали ідеалом свободи в усьому світі”, — каже Володимир.

Знімати та монтувати відео Володя почав саме в Академії — тоді відчув своє покликання фіксувати моменти та передавати їх у майбутнє. Зараз хлопець навчається на режисера. 

Колись хотів фільмувати мистецтво, проте уже 4 роки займається воєнною зйомкою. 

“На мене дуже вплинули ментори в Української академії лідерства. Менеджер мого осередку, який воював у полку “Азов” і зараз знову пішов захищати країну, багато розповідав про війну, запрошував військових, режисерів та операторів зі спільноти “Вавилон'13”. Ми з друзями також багато волонтерили для фронту. Згодом я почав допомагати військовим безпосередньо, знімаючи для них відеоролики”,  — пригадує хлопець. 

До повномасштабного вторгнення Володя активно працював з іноземними журналістами, з якими об'їздив всі українські кордони, мав 10 виїздів на схід на лінію зіткнення, потрапляв під снайперські обстріли та бомбардування. Лише для The Guardian зняв близько 7 відео з мільйонними переглядами.  

“Теперішні зйомки для мене не є чимось новим — звичайна волонтерська робота, до якої я звик.  Я маю “виходи” до військових, проходив курси від Міноборони, тому знаю, як знімати, щоб не видати наші позиції, і коли краще не лізти під кулі. Цією роботою я можу не лише доносити світові правду, а й дозволяю не їхати сюди та не ризикувати життям багатьом іноземним журналістам без досвіду роботи в гарячих точках. 

Я впевнений, що ми обов'язково переможемо, бо за нами правда, за нами весь цивілізований світ, а ми готові боротися за свою землю до кінця. Вже доведено, що це не пусті слова”,  — підсумовує Володимир. 

Пишаємося нашими студентами, випускниками та членами команди, які з перших годин війни  долучилися до лав ЗСУ, добровольців, Тероборони та волонтерського руху.

Ми віримо у силу нашого свідомого мудрого і відважного народу. Разом переможемо!