Le Monde: У Парижі українські студенти вимагають звільнення Олега Сенцова

Тридцять молодих українців сконструювали знімальний майданчик на площі Республіки. Їхня мета — не дозволити забути про Олега Сенцова та 70 інших українців, яких утримують в Росії.

Біля виходу з метро “Площа Республіки” непорушно стоять три молоді дівчини. Вони дивляться у камери і, здається, готові знімати фільм. Навколо них – техніки, звукорежисери та костюмери, які також ніби застигли. У руках помічника режисера завмирає “хлопавка”, ніхто не кричить “мотор”, щоб почати зйомку. Посередині знімального майданчику — порожній стілець режисера. Минає кілька хвилин і локація оживає, щоб із плакатами виступити в підтримку українського режисера Олега Сенцова та 70 інших політичних в’язнів, яких сьогодні утримують в Росії.

Задум та втілення акції, що пройшла у четвер, 11 квітня, на площі Республіки — відбулись завдяки тридцятьом студентам Української академії лідерства. Кожному з них від шістнадцяти до вісімнадцяти. Студенти скористались навчальною поїздкою до Парижа, організованою в рамках навчання в академії, для того, аби повернути ув’язненню Сенцова новинну актуальність. Схожі події заплановані у п’яти інших європейських містах. Це їхній спосіб боротися із забуттям українських політичних в’язнів і закликати до дії французьку владу.

Українська академія лідерства створена у 2015 році за підтримки фонду, що фінансується урядом США. Академія пропонує десятимісячну підготовку для молодих випускників [шкіл]. Студенти називають себе майбутніми послами України та мають чітку політичну позицію, тому вирішили побудувати свою акцію навколо українського кінорежисера з Криму — Олега Сенцова. Арештований у травні 2014 року Федеральною службою безпеки РФ (ФСБ), він був засуджений до 20 років ув’язнення у серпні 2015 року за статтею “тероризм”. Режисер стверджує свою невинність та на суді не було представлено жодних доказів на користь його намірів знищити приміщення проросійської кримської організації.

Проінформувати європейців
Засудження режисера, відомого своїм фільмом Gamer, що вийшов у липні 2011 року, сколихнуло навіть російські культурні кола. Олег Сенцов отримав підтримку від митців світового рангу, серед яких Джонні Депп та Стівен Кінг. У травні 2018 року режисер знову звернувся до громадськості, розпочавши голодування, щоб вимагати звільнення українських політв’язнів. Втративши більше тридцяти кілограмів і здобувши ризик примусового годування, Олег Сенцов був змушений відмовитися від своєї акції 6 жовтня 2018 року.

Кінець Мундіалю в Росії [Чемпіонату світу з футболу 2018 року — прим. пер.] і провал переговорів про можливий обмін в’язнями між Москвою і Києвом привели до того, що увагу до його незаконного ув’язнення було втрачено. Французькі дипломати займали особливо активну позицію в цій справі. Еммануель Макрон неодноразово згадував справу Сенцова, в тому числі безпосередньо з Владіміром Путіним. Ці спроби вперлися у глуху стіну з російського боку. Оскільки здоров’я режисера більше не під загрозою, справа зникла з порядку денного.

“Проведення акції — це наш спосіб нагадати європейцям: вони живуть в мирній країні, проте, лише за дві години на літаку є країна, що воює”, — сказав Ярема Дух, керівник комунікацій в УАЛ. Цю думку поділяє Олена Бондар, 27-річна українка, яка живе в Парижі,і вважала своїм обов’язком прийти на акцію: “Багато французів розуміють, що була війна, але вони не завжди знають, що вона ще триває. Для мене важливо говорити про це із друзями у Франції”.

“Одна акція не звільнить Олега, проте, потрібно зберігати тиск на політиків і показати, що є ще інтерес з боку суспільства. Ці люди все ще перебувають у в’язниці, з ними жорстоко поводяться і катують”, — резюмує Анна Гармаш, керівниця Action Ukraine, організації, що регулярно організовує демонстрації на підтримку Олега Сенцова.

Боротьба за права людини
Студент УАЛ Іван Залогін з гордістю підіймає свій сірий светр. Під ним – червона футболка зі слоганом: “I am Ukraine, I love freedom” (Я – Україна, я люблю свободу). Вісімнадцятирічний хлопець налаштований оптимістично: “Це маленькі кроки, які ми можемо зробити для вирішення проблеми. В будь якому разі, я відчуваю відповідальність за всіх людей, що не знаходяться у такій же безпеці, як і я”.

Остап Мамонов, 17 років, наполягає на долі інших політичних в’язнів: “Олег Сенцов відомий більше за інших, але потрібно нагадати, що мова йде про права людини і всі ми несемо за це відповідальність.”

Сьогодні, згідно з даними Києва, 70 українців [фактологічна помилка — понад 200. — прим. пер.], переважно з Криму, досі утримують в Росії. Валерія Касьяр, 18 років, переконана, що акція не була марною та критикує стратегію Москви: “Коли Олега Сенцова заарештували, він не був таким відомим. Сьогодні ж до нього прикуто багато уваги. Я думаю, Росія робить велику помилку, продовжуючи утримувати в тюрмі”.

 

Авторка: Tifenn Clinkemaillié, 12 квітня 2019
Переклад: Анна Гармаш, Ярема Дух, Андрій Чеберяк
Редакторка: Христина Малиш
Фото: Анна Бобирєва